18 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт бюджету-2024. Попереду місяць на роботу із поправками до нього, і до кінця листопада країна має отримати кошторис на наступний рік.
До нього можуть додати надходження від нового податку на прибутки банків (36% замість нинішніх 18%), хоча цей законопроєкт поки ухвалений тільки у першому читанні. Також парламент розглядав, але провалив перерозподіл військового податку на доходи фізосіб з місцевих бюджетів до центрального.
Проєкт кошторису повернули до Кабміну, і уряд має час до 2 листопада, щоб внести до нього зміни. Основний їхній перелік узгоджували ще перед першим читанням у профільному комітеті ВР. Голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа виділила дев'ять найсуттєвіших змін, які саме від уряду і залежать.
Йдеться про зарахування до планових доходів 9,9 млрд грн в тому разі, якщо законопроєкт про підвищений податок на прибутки банків все ж ухвалять. Скоротити видатки треба на будівництво, ремонти і закупівлю майна в державних органах (на 1,3 млрд грн), на Бюро економічної безпеки (на 409 млн грн).
Але частину видатків треба збільшити. Зокрема на протезування військовим (574 млн грн), на освітню субвенцію (384 млн грн), на Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів (62 млн грн), на Нацслужбу здоров'я (5 млн грн), на утилізацію твердого ракетного палива (376 млн грн) та на Національну академію наук (100 млн грн).
Член фінансового комітету ВР Ярослав Железняк каже, що до 20 листопада має бути остаточне голосування щодо бюджету-2024.
"Ми – Україна" спитав у експертів про особливості кошторису на наступний рік, навколо яких питань можуть сперечатися депутати перед ухваленнямчи, чи встигнуть вони проголосувати два податкові проєкти та чи розвиднитися ситуація із макрофінансовою допомогою на наступний рік, потреба у якій становить $40-42 млрд?
Олег Пендзин, член економічного дискусійного клубу:
- Мінімальна зарплата буде 7100 грн з 1 січня і підніметься до 8000 грн з 1 липня наступного року. Буде індексуватися пенсія за новими правилами. Це додатково 100 млрд грн до Пенсійного фонду на виплати. І буде двічі мінятися прожитковий мінімум, не правдивий, а той, що закладає Мінфін. Тобто соцстандарти зростатимуть, і до другого читання нічого не зміниться.
Усі видатки, які пов'язані з соціальними виплатами, будуть здійснюватися за рахунок макрофінансової допомоги. В цьому є найбільший ризик. Міністр фінансів Сергій Марченко вже заявив про проблеми із її отриманням, які на наступний рік посилюватимуться.
Свого часу президент сказав: якщо бачитиме в очах партнерів песимізм, то вийде до суспільства із розмовою про переведення економіки на воєнні рейки. Перший крок у цьому – замороження соцстандартів.
Проєкт бюджету є оптимістичним, він сформований із розрахунком, що на наступний рік ми отримаємо $40 млрд макрофінансової допомоги. Це, на мій погляд, амбітне завдання, враховуючи величезні політичні зміни, які можуть відбутися у світі. Йдеться про європейські, а особливо про американські вибори у листопаді-2024.
Американці почнуть ставити на паузу практично усе десь із середини наступного літа, коли почнеться активна передвиборча кампанія. Буде сповільнення допомоги. Оскільки фінансовий рік у США починається із 1 вересня, однозначно з цієї дати у 2024 р. для нас усе стане на паузу до кінця листопада.
Це не може не відбитися на завданні української влади щодо соцстандартів, бо не з'являться неочікувано якісь інші джерела їхнього фінансування. Бізнес не почне працювати так, щоб покрити бюджетний дефіцит на рівні 20% ВВП. Максимум, на що спроміглися наші фінансисти – закласти у проєкт бюджету збільшення надходжень від податків та зборів з 1,4 трлн до 1,7 трлн грн. Це те, що отримаємо від економіки, а 1,6 трлн грн – те, що витратимо на соціальні потреби. Без макрофінансової допомоги можна або фінансувати соцвидатки, або війну, або друкувати гроші.
До другого читання бюджету-2024 якоїсь ясності із макрофінансовою допомогою не буде. Тому що на сьогодні її немає щодо європейської. Там активні дискусії. Угорці зажадали передбачити 25 млрд євро замість 50 млрд, і не підключилася до цього Словаччина, яка після виборів вставлятиме палки в колеса.
Принципових змін до другого читання у проєкті бюджету не побачимо. Я абсолютно впевнений, що до того проголосують перенаправлення військового ПДФО. І найбільше списів ламитиметься на моменті визначення фінансування регіонів. Якщо щось забираєте, маєте і щось відати. У Мінфіні про це казали: забираємо з місцевих бюджетів військовий ПДФО, але віддамо на регіони дотацію вирівнювання. Дотацію вирівнювання будуть визначати в індивідуальному порядку по кожному регіону, в залежності від їхніх завдань і потужності депутатів, від того, як добре вони виходять до Мінфіну колії. Основна битва буде за ці гроші.
Навряд чи щось змінить щодо фінансування зарплат та пенсій чи субсидій на 50 млрд грн. Там усе вирішено, збільшувати немає за що.
До першого читання до бюджету-2024 подали більше 1600 поправок на загальну суму 12 трлн грн. Ми ж розуміємо, що суми нереальні, і їх враховувати ніхто не буде. Думаю, що найбільше баталій буде через кошти регіонів. І під це буде трохи змінена видаткова частина бюджету.
Зараз легко говорити, збільшувати видаткову частину та обсяг запозичень від партнерів. Але далі скоріше буде менше, аніж більше. Знаючи практику Мінфіну, якщо у нього є великий обсяг зобов'язань, а макрофін надходить у менших обсягах, фінансування окремих статей в таких умовах відбувається у ручному режимі. І коли режим ручний, то фінансуються пріоритетні. Тому те, що зараз є якимось рядком у бюджеті, не означає, що так буде фактично.
Подивіться, скільки разів змінювався бюджет-2023. Останнє збільшення видатків довело дефіцит до 2 трлн грн. Я впевнений, що під зміни макрофінансової допомоги у наступному році ми побачимо й зміни у бюджеті-2024. Отже, те, що ухвалять у другому читанні не буде догмою.
У нас макрофінансова допомога дуже сильно політично заангажована. Аналіз і перегляд програми з МВФ дуже сильно залежить від грошей донорів. На наступний рік МВФ нам пообіцяв $5 млрд. Але їх мають дати американці. Якщо у них грошей не буде для перенаправлення, то перегляд програми з Фондом буде негативним, і ми не отримаємо черговий транш.
Скажу відверто, з макрофінансовою допомогою така величезна кількість ризиків, що просто караул. І ніхто не може сказати, як розвернеться політична ситуація у світі наступного року.
Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна":
- На особливі бюджетні баталії я не очікую, адже зараз не довоєнний період. Наш бюджет значною мірою формується за рахунок міжнародної допомоги, тому депутати побоюються відверто вписувати до нього свої програми. Якщо це й робитимуть, то скромно, оскільки знаходяться під пильним поглядом американського фінансового моніторингу.
Основна баталія буде навколо військового бюджету. Пахне виборами, і тому опозиція вимагатиме його збільшити, додати ще, розуміючи, що цією вимогою заводять владу у глухий кут. Джерела обмежені. Наші західні партнери дають гроші на соціальний бюджет, а на військовий маємо заробити самостійно. А це формується за рахунок внутрішніх податків та зборів. Цей ресурс обмежений, але все ж в опозиції гратимуть на майбутні вибори.
Що ж до самого бюджету, то є кілька моментів. Номінально наче всі статті зросли, порівняно із бюджетом-2023. Але якщо вирахувати фактор інфляції, то реальна купівельна спроможність ресурсів, які виділяються практично по усім статтям, піде, як кажуть бухгалтери, "червоним". Тобто цифри будуть нижчими, ніж у 2023 році. Це майже по усій соціальній лінійці і навіть по деяких військових витратах.
Наступний момент – у 2024 році буде провальне перерахування прибутку Національного банку. Відбудеться це через схему із депозитними сертифікатами НБУ. Нацбанк отримував прибуток за військовими облігаціями, які купував у Мінфіну на 400 млрд грн. І отримував прибуток за обліковою ставкою, яку сам же й встановлював: більша частина цього року 25%, а зараз 20%. Тобто отримав десь 100 млрд грн прибитку тільки від військових облігацій. І значну частину доходів отримав від переоцінки валюти та валютних операцій. Наче він мав би зарахувати у наступному році до бюджету рекордну суму – понад 100 млрд грн. Але сформував колосальні видатки на сплату відсотків за депозитними сертифікатами, які продавав комерційним банкам. Таких також під 100 млрд. І тепер замість того, що зарахувати до бюджету десь 120 млрд грн, він зарахує 17 млрд грн.
Ще одне питання – обслуговування держборгу. На обслуговування та погашення виділено 1 трлн та 30 млрд грн. Це катастрофічна точка руйнування структури бюджету. Якщо порівнювати із попередніми періодами, то на обслуговування боргу виділяли суми, співставні з витратами на освіту чи медицину. Тепер на обслуговування піде близько 600 млрд – більше, ніж на освіту та медицину, а загалом понад 1 трлн, що вже співставно із оборонним бюджетом. Такі витрати під час війни неприпустимі. Якби не вони, мали б другий оборонний бюджет.
Що ж до законопроєкту про військовий ПДФО. Коли закладалася норма про те, що частина ПДФО залишається у місцевих бюджетах, це робили, щоб стимулювати добрі умови для ведення бізнесу, переманювання інвесторів. Ті б створювали робочі місця, і з них сплачувалися б податки, у тому числі ПДФО.
Але під час війни місцеві бюджети почали отримувати величезні прибутки від розміщених у них військових бригад, які тільки-но утворювалися. Це так званий разовий прибуток. Після війни та демобілізації таких не буде.
На мою думку, такі разові доходи варто було б акумулювати в спеціальних регіональних військових фондах у місцях дислокації частин. І використовувати їх після війни на допомогу військовим: відкриття бізнесу, медицина, відпочинок, лікування житло і т.д. Тоді люди вже не отримуватимуть такі зарплат,и як зараз, потребуватимуть допомоги, а грошей у бюджеті не буде.
Замість цього місцеві бюджети почали витрачати гроші на бруківку, і виникла ідея їх забрати. Але спрямувати військовий ПДФО у центральний бюджет. Відповідно, на бруківці зароблятиме не місцева влада, а центральна.
Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи:
- Я не думаю, що до другого читання щодо соціалки будуть якісь зміни, порівняно із першим варіантом бюджету. Головне витримати хоча б ті стандарти, які вже є.
Що мене обурює найбільше, так це те, що зростає фінансування податкової, БЕБ, НАБУ і низки правоохоронних органів. Тоді як на війну у 2024 році залишається фактично та сама сума, що й цьогоріч. Це ідіотизм. Багато органів можна скорочувати в рази. Наприклад, перші три місяці війни показали, що, коли податкова сховалася десь на заході країни, податки сплачувалися, бізнес працював, перевірок не було. Коли усі повернулися, тільки економіку почали кошмарити.
Маємо розуміти, що пріоритетом є війна, і витрати мають йти на озброєння, фінансування виробничих програм, які із цим пов'язані. Добре, що є програми, які стимулюють кредитування – компенсують відсоткові ставки. Але питання із тим, кредитування кого саме. За статистикою за минулий рік це аграрка, роздрібна торгівля. Натомість програми мають отримувати виробники, переробка. Імпорт та інше не у пріоритеті.
По податку на прибуток банків, скажу, що можна сміливо забирати більше. Банки та фінансисти, як не фінансують війну, не дають кредити на оборонку, є паразитами, які тільки забирають ресурс у реальної економіки, спекулюють на ринку ОВДП. Тільки у цьому році вони отримають прибутки понад 100 млрд грн. Це фактично вкрадені у реального сектору економіки гроші. Оподаткування банків має зростати, якщо кредитувати реальний сектор та оборонку вони не хочуть.
Варто ще відшкодування ПДВ на імпорт аграрної сировини у першу чергу. Замість відшкодування 20%, можна скоротити його до 10%, щоб переробку розвивали всередині країни, а не викачували ресурс за кордон. Це дасть додаткові надходження.
Стосовно військового ПДФО, то мінімум 50% від того, що зараз залишається у місцевих бюджетах, має йти до центрального бюджету під конкретні програми фінансування оборонки. Коли по кілька разів перекладають бруківку, міняють нові вікна на більш нові, ремонтують відремонтовані дороги – це злочин проти людей, які зараз на фронті. Війна – це концентрація ресурсу через центральний бюджет в розширення, в першу чергу, оборонного замовлення. Залишати так, як є – це злочин, але забирати варто не усе, а десь 50% військового ПДФО.
За законопроєкт щодо військового ПДФО десь три голоси не вистачило. Тому я думаю, що як напружаться, то знайдуть підходи і ухвалять. Отримані зараз місцевими бюджетами гроші за рахунок військового ПДФО не зароблені. Просто комусь пощастило, що там є військові частини і сплата податків із підвищених зарплат військових. Цей нонсенс треба виправляти.
Думаю, що із змінами проєкту бюджету-2024 до кінця листопада депутати встигнуть. І до того моменту буде також вирішено питання і з обсягами макрофінансової допомоги.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому в бюджет-2024 закладають курс 41,4 грн за долар, який далекий від реального, як зміняться у наступному році виплати та податки, які прив'язані до розмірів мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, та якими є основні показники, закладені у кошторис на наступний рік.
