Повномасштабна війна в Україні триває вже два роки. І як зазначив Девід Камерон (міністр МЗС Великої Британії, прем'єр-міністр 2010 – 2016 рр.), - "У мене немає жодних сумнівів у тому, що українці досить сміливі. Я не сумніваюся у їхньому лідерстві. У мене немає жодних сумнівів у їхній здатності боротися і протистояти цій жахливій російській агресії".
Але попри всю повагу і допомогу українцям, яку декларують наші союзники, розуміючи всю неадекватність росії (від геноциду до ядерного тероризму і т.д) дня них чомусь продовжують залишатися "червоні лінії", зокрема, це стосується далекобійної зброї. І хоча Україна отримує з весни 2023 року від Великої Британії та Франції ракети, Storm Shadow і Scalp EG, які можуть вражати ціли на відстані понад 250 кілометрів, але ми не можемо застосовувати їх – по визнаній у світі території рф, оскільки це частина гарантій, наданих Україною Заходу.
Разом з тим, потрібно зазначити, без військової допомоги Заходу Україна не змогла б стримувати окупантів два роки. Про це зазначає президент України Володимир Зеленський, "Без цієї підтримки ми могли б боротися перші дні, тижні, можливо, місяці, але не два роки." (інтерв'ю Chanel 4 News).
Так, західна військова допомога стала однією з ключових складових для успішного протистояння на початку великої війни. 2022 рік показав, що постачання озброєння та боєприпасів зі США, Німеччини, Великої Британії та інших країн ЄС, Збройним силам України дають вагомий результат на фронті. Але для того, щоб Україна могла виграти цю війну нам потрібне збільшення обсягів постачання усього озброєння у 2024 році і вчасно, а головне, авіація, оперативно-тактичні ракети дальністю понад 250 км. І на цьому етапі наші партнери - продовжують нам креслити "червоні лінії", і у українців, цілком об’єктивно, постає питання щодо справжньої та всеосяжної єдності у допомозі України.
Пошлюся ще раз на Камерона, який зауважив під час поїздки до Берліна, - "Питання для нас (ред. – союзників) чи збираємось ми... довести цю справу (ред. - війну росії проти України) до кінця? Чи збираємось ми дати їм (ред. – Україні) те, що їм потрібно? Чи збираємося ми підтримати їх усім, що маємо?"
Так, Камерон ставить цілком ґрунтовне та об’єктивне питання, але яка відповідь. На жаль, як би це не було прикро констатувати, відповіді наших партнерів щодо певних видів озброєння, зокрема далекобійної зброї поки "на паузі".
Німеччина ніяк не може наважитися на передачу крилатих ракет Taurus. Відмічу одна з особливостей ракет Taurus, що вони ідеально підходять для руйнування бункерів і мостів, наприклад, Керченського. Taurus є аналогом британської ракети Storm Shadow. Проте німецька ракета має більший радіус дії (російськими аналогами Taurus є крилаті ракети "Калібр" і "Кинджал"). Але за заявами Шольца, постачання Україні такої зброї, як крилаті ракети Taurus, за допомогою яких вона могла б зруйнувати Керченський міст, і, можливо, навіть завдати удару по Москві, могли б спровокувати заходи у відповідь з боку путіна.
Зауважу, аналогічним чином у Німеччині рік тому проходили дебати щодо відправлення бойових танків Leopard. Тоді Шольц також поступився лише після того, як Вашингтон погодився відправити в Україну невелику кількість танків Abrams. У результаті росія мала достатньо часу, щоб замінувати лінію фронту настільки, що Україна втратила ініціативу. Хоча Німеччина стала другим донором воєнної допомоги після США (поставила озброєнь на 17 млрд євро), разом з тим для Шольца Taurus стали "червоною лінією". Чому так? На це є ряд причин.
По-перше, глибоко укорінений страх (фантомні болі) Німеччини за наслідками Другої світової війни й холодної війни, що послідувала за нею в XX ст.
По-друге, за даними соцопитування Deutschlandtrend, проведеного інститутом "Infratest dimap" і оприлюднені увечері, 7 березня, 61% німців виступають проти постачання ракет великої дальності Taurus Україні. Підтримати таку ініціативу готові 29 % громадян, що на сім відсотків менше, ніж місяць тому.
По-третє, хоча вибори в Бундестаг заплановані на осінь 2025 року, але у 2024 році у Німеччині відбудуться вибори в Європарламент та у трьох східнонімецьких землях – Бранденбурзі, Тюрингії та Саксонії. Результати матимуть вплив на загальну політичну ситуацію в країні, адже партії урядової коаліції (соціал-демократів, зелених та лібералів) зараз підтримує лише третина виборців.
Грудневе опитування Іnfratest-dimap показало, що лише 17% виборців задоволені урядом Шольца. На тлі зростання вартості життя, скорочення ВВП на 0,3% у 2023 році, протестів фермерів та страйку залізничників, загалом песимістичних настроїв населення, відбувається зростання популярності радикальних політичних партій, насамперед ультраправої "Альтернативи для Німеччини". В східнонімецьких землях вона може зайняти перше місце з понад 30% голосів на виборах в місцеві земельні парламенти, які відбудуться у вересні. І сформувати місцеві уряди без участі цієї партії буде складно, що дуже болісно дня соціал-демократів.
По-четверте, вибори в США та епопея із пакетом допомоги Україні, оскільки як ми можемо судити по заявах Шольца, стратегія Німеччини полягає в тому, щоб діяти у тандемі з Вашингтоном, забезпечуючи Україну достатньою кількістю озброєння та техніки, щоб дати Україні засоби для виживання, включаючи зенітні батареї та танки.
При цьому озброєння, потрібне для перемоги, Україні не надають. Шольц досі відмовляється говорити, що Україна має виграти війну. Натомість він повторює, що "росія не повинна перемогти, а Україна не повинна програти". А, як ми вже, бачимо по останнім заявам спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона, що представники низки комітетів розробляють власний законопроєкт про допомогу Україні. Пропонується розглядати частину невоєнної допомоги як кредит. Російські активи, конфісковані внаслідок застосування санкцій, можуть бути використані як застава при наданні кредитів Україні. План також може містити "щедру систему погашення" заборгованості.
При цьому голосування щодо документа буде перенесено на квітень. Зауважу, обсяг американського фінансування і постачання більший, ніж від усіх інших європейських партнерів разом узятих. Заповнити такі обсяги в короткі терміни ЄС просто не зможуть.
Але, все таки, по німецьким Taurus усе не так лінійно та однозначно
У цього питання є і інша "сторона медалі", яка може бути набагато позитивнішою та перспективнішою для України. Так, якщо Шольц продовжить тримати політичну оборону по "червоним лініям" передачі Україні Taurus, він та його партія взагалі можуть втратити все, як у внутрішньополітичній боротьбі, та і в зовнішньополітичному її вимірі.
Більшість таких ризиків безпосередньо пов’язані з поточною гіперактивністю Макрона і що саме він став лідером коаліції далекобійних ракет для України. А це Scalp від самої Франції і Storm Shadow від Британії, і, скоріш за все, уже найближчим часом, ATACMS підвищеної дальності, про що зараз сильно активізувався перемовний трек, на фоні "пробуксовок" макрофіну і бажанням Білого дому дещо підсластити цю "пігулку" для України.
І в продовження цієї логіки, уже дуже скоро Шольц може залишитись на самоті із тих партнерів України, які мали далекобійні ракети, але так їх і не дали. Про яке європейське лідерство, в такому випадку, взагалі може йти мова, про які вибори?.. А Макрону залишиться нанести тільки останній нокаутуючий удар по політичним амбіціям Шольца та Німеччини – це оголосити про створення єдиної армії Європейського Союзу! На фоні німецької нерішучості, такий політичний сигнал на контрасті зробить з Макрона нового і єдиного політичного лідера об’єднаної Європи, а Німеччина, буде вимушена тримати свої "фантомні болі" в собі, що ще ніколи і нікого ні до чого гарного не приводило.
Резюмуючи, скоріш за все, буде мати місце якийсь "серединний" сценарій. Наприклад, Шольц під тиском США, Франції, Британії та інших партнерів, після надання Україні ATACMS підвищеної дальності, все ж надасть і Taurus, тим самим залишаючись на великій "геополітичній шахівниці" і не даючи Макрону отримати таку стрімку політичну внутрішньо європейську перемогу. Та і для переозброєння власних армій потрібен час, а єдиним донором часу та безпеки для ЄС, була та залишається тільки Україна.
Отже, ми можемо ґрунтовно зробити висновки, що 2024 рік, це як зауважив президент України Володимир Зеленський – буде переломним роком. Оскільки це рік виборів в ключових країнах, особливо в США, на хід яких будуть орієнтуватися багато країн і вибори в Європарламент, результати яких матимуть вплив на підтримку України. Тому різних "маятникових заяв" щодо підтримки України від політиків будуть лунати на протязі всього року і звісно невизначеність виборчих процесів буде відбиватися на військовому компоненті підтримки України.
Але головне, що всі ці наслідки ми добре розуміємо. Тому, першочерговим завданням на 2024 рік Президент України визначив завдання щодо збільшення спроможностей українського оборонно-промислового комплексу з виробництва різних типів озброєння, максимального масштабування виробництва в Україні. Сьогодні Україна робить все можливе, щоб з часом стати максимально самодостатньою у забезпеченні Сил оборони необхідною зброєю. Відмічу, за перші два місяці 2024 року в ЗСУ кодифіковано та допущено до експлуатації вже 46 зразків озброєння і військової техніки (ОВТ), розроблених і виготовлених в Україні.
При цьому, зауважу, на етапі прискорення розвитку вітчизняної "оборонки" нам потрібна підтримка наших партнерів, фінансові та технологічні інвестиції. На чому також акцентує увагу Президент України Володимир Зеленський, - "Нам важливо створювати спільні виробництва зброї, укладати довгострокові контракти у форматі міжнародних консорціумів". І як ми можемо бачити, на сьогодні Україна вже уклала такі угоди із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією. Ведеться робота по укладанню"«безпекових угод" з іншими країнами.
Кожна така угода наближає нашу країну до більших можливостей, до більшої взаємодії зі світом, до більшої сили, до нашої перемоги над агресором.
Олексій Буряченко, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих громад”
